9 k

2010-03-25

Читать миниатюру
К книге Страница автора

 Абсент на горе Тур-Талга (укр.)

Писательница: Дидыч Ждана Игоревна

Входит в цикл: “Рассказ”

Рассказ в сборнике: Авторский сборник рассказов

Аннотация

- Ваша концепция Бога меня беспокоит. - Незнакомец улыбнулся чему-то, для Артюра невидимому и неслышному. - На самом деле все было иначе.

Случайный абзац

  Незнайомий поворухнувся, і вітер доніс до Артюра терпкі нічні запахи - пилу, поту і терену.   - Хіба бог може когось залишити?   - Все може. Залишити, приректи, покарати... кажуть, він так робив.   - Ваша концепція бога мене непокоїть. - Чоловік посміхнувся чомусь, для Артюра нечутному й невидимому. - Направду було геть не так.   - Направду ніхто не знає, як було.   - Чому ж, - здвигнув плечима незнайомий, - Я знаю. Спочатку було добре. На початку все зазвичай добре. Люди думали, дерзали... вірили. Писали книги. Потім одні стали силувати інших до своєї віри, і врешті сильні підім"яли слабших. Сильні потерли ручки, зійшлися й уклали збірник, де розписано, що звати чорним, що - білим, як правильно називати чорне - чорним, біле - білим, що відчувати при цьому, і скільки поклонів класти. І первісна ідея зникла під горою списаних аркушів. Слабким легше скоритися, ніж думати. Все пішло шкереберть. Треба було щось робити, але все так хитро закрутилося... Система стала живою - вона відтворювала сама себе і відкидала все, що не могла поглинути. Виправленню вона не піддавалась, знищенню також. Створити нову - а смисл? Буде те саме; тож лишалося просто не брати в цьому участі... Бог не залишив нікого - він пішов. Одного дня священники всіх церков прийшли на службу й відчули його відсутність.

Координаты: 2187 год; 0.22 кубика адреналина. Индекс удобочитаемости Флеша — 92, для 11 лет (уровень 5-го класса).

23 k

2009-11-01

Читать миниатюру
К книге Страница автора

 Делай, как я (укр.)

Писательница: Дидыч Ждана Игоревна

Входит в цикл: “Рассказ”

Рассказ в сборнике: Авторский сборник рассказов

Аннотация

Ему - тысячи лет. Не конкретно этому, но таким, как он. Это - кристалл нашей цивилизации, ее голографическая запись. В нем одном - все наши города, соборы, транспортные развязки, хайвеи, космодромы, нарколаборатории, операционные нейрохирургов, оранжереи - все. Великолепное и хрупкое. Веками созданное. То, что разрушить легче всего.

Случайный абзац

   Або тому, що не міг рішуче відмовитись.    А може, він справді ненавидів тих гівнюків.   Сергій зайшов у аптеку й купив пачку но-шпи.      Для неї кожна нота мала барву, мелодія була палітрою, з якої вона хапала кольори тонкими пальцями й звивала в повітрі завжди інакший узор. Її раптові імпоровізації змушували вчителя здригатися, коли мелодія ставала в її руках чимсь іншим; з усіх піаністів лиш її він рекомендував до органного класу.   Вона не була найкращою, але коли сідала за мануал, було видно, що створена для цього. Її гра була танцем її ліктів, і пліч, і шиї, і пальців, і всеї постави, а кисті - порцеляновими піалами, повними світла. Вона розчинялася в звуках без осаду, без сумніву - легко, як злітає птах.

Координаты: 0 год; 0.25 кубика адреналина. Индекс удобочитаемости Флеша — 90, для 12 лет (6-й класс).

8 k

2009-10-05

Читать миниатюру
Комментариев 3 последний 2009-10-25
К книге Страница автора

 Навстречу (укр.)

Писательница: Дидыч Ждана Игоревна

Входит в цикл: “Рассказ”

Рассказ в сборнике: Авторский сборник рассказов

Аннотация

Мне было сказано, что есть способ вернуть ту часть меня,которая прячется во мраке, оставляя боль и пронзительный холод. Способ действенный, но радикальный, так что нужно мое согласие, не подпись, а искреннее согласие на помощь. "Тебя встретят", - сказала она. Нет, не так: "Тебе пойдут навстречу".

Случайный абзац

   Невідь як я вибрала саме той шлях, де мене чекали, і вихопилась з-під дерев на схил гори. Зліва біліла стежка. Серце підстрибувало у горлі, і я знала точно, що той іде по моїх слідах, ніби нас зв'язала невидима линва. Мить повагавшись, я звернула вліво. Стежка круто вела униз, до моря, і місяць давав досить світла, щоб бачити кожен камінь. Куди ще було йти?    Я спускалась, ковзаючи на валунах, чіпляючись за кущі, повисала над урвищем. Важкий, повільний спуск. Гілки хапали мене і не давали зірватися вниз. Камені під ногами щосили трималися один за одного, щоб я могла встояти. Бліді пальці намертво стиснули мій рукав, щоб підтримати на спуску.

Координаты: 0 год; 0.33 кубика адреналина. Индекс удобочитаемости Флеша — 87, для 12 лет (6-й класс).

7 k

2009-10-05

Читать миниатюру
К книге Страница автора

 Так было (укр.)

Писательница: Дидыч Ждана Игоревна

Входит в цикл: “Рассказ”

Рассказ в сборнике: Авторский сборник рассказов

Аннотация

Снег и правда был твердым. Они стояли вокруг, молча. Он дернулся встать - тогда ему сказали: "Лежи". И он встал.

Случайный абзац

  - Кому?   - Батькові.   - Облиш мене.   Ніч за вікном.   Вона не повернеться - будуть інші. Яким він не повірить. І не буде, як було. Ніколи не буде, як було.   - Я хвилювалась.   - Вибач.   - Це все?   - Ні. Вийди, будь ласка, з моєї кімнати!   Все тіло болить, синє воно там чи ні... Він почав розстібати сорочку.   - Я попросив тебе.   - Ти не думаєш ні про кого, крім себе.   - Авжеж.   - ...тобі байдуже до матері а я тут сиджу ночами чекаю коли ти з"явишся а ти приходиш коли заманеться чим ти думаєш ти ж знаєш що зараз робиться ти ж знаєш що ти в нас один а як ми будем жити а щось трапиться...

Координаты: 0 год; 0.32 кубика адреналина. Индекс удобочитаемости Флеша — 104, для младшеклассников.

13 k

2009-11-16

Читать миниатюру
К книге Страница автора

 Русская рулетка (укр.)

Писательница: Дидыч Ждана Игоревна

Входит в цикл: “Рассказ”

Рассказ в сборнике: Авторский сборник рассказов

Аннотация

Настя злобно сверкнула глазами, дернула брючки вниз, едва не стащив трусы, и зарычала, выпутываясь из штанин. Парни замерли. Настя взмахнула одежкой у них над головами, как победным знаменем. И тут из штанов что-то вывалилось. Паспорт. Четыре пары глаз проследили его полет...

Случайный абзац

  Макс не повірив своїм вухам. Це був єдиний варіант, крім мордобою, при якому його тактика давала збій: в розпасах кожна взятка приносила не виграш, а штраф. Якого біса?!   - Отак, значить? Усе дивастіше й дивастіше, - Настя відкрила прикуп... і гра почалась.   Макс зрозумів, що влип. Якщо він хотів адреналіну, він його отримав. Усі домовленості було забуто: в розпасах кожен сам за себе. Макс ледь стримував нервовий дрож. На руках чотири-плюс-дві взятки... Три в Івана. От якого було світити картами?! Спокійно. Спокійно. Пішла чирва... скинути даму... Якщо в Івана голий туз... або туз і король... Чорт, чому він не глянув його карти?! Дама вийшла. Потім він скинув валета хрест, потім спустив дріб"язок всіх мастей... Нащо він взагалі згодився?! Спокійно. Спокійно. Без паніки. Володя - найкращий серед них математик. Він не програє, якщо не схоче. Але ж він схоче... він не віддасть цю заразу. Тому - спокійно. Дві взятки забрав. Але ж це нічого. Головне - не чотири... тільки не чотири... Третя. Чорт. Макс сполотнів. Він підвів очі на Настю. Вона ледве дихала, всім тілом нахилившись вперед, ловлячи кожен рух гравців. Значить, не байдуже. Не байдуже, хто. Іван розширеними, як у наркомана, зіницями, дивився просто перед собою. Його губи ворушились. Перед Іваном лежали три взятки. Три - перед Володею. Останнім ходити випадало Максу. В кожного по карті - і жодного вибору, лиш талан.

Координаты: 0 год; 0.35 кубика адреналина. Индекс удобочитаемости Флеша — 91, для 11 лет (уровень 5-го класса).

1 k

2009-10-05

Читать миниатюру
К книге Страница автора

 Миф (укр.)

Писательница: Дидыч Ждана Игоревна

Входит в цикл: “Рассказ”

Рассказ в сборнике: Авторский сборник рассказов

Аннотация

И узнал Бог, что нет над миром его власти...

Случайный абзац

     Він сидів на верхівці старезного дерева - Бог. Він не відав, коли воно виросло, і не знав, коли воно всохне. Віття його тримало Бога, коріння - землю. Бог був мудрий і самотній, і не було йому до кого заговорити. І сотворив Він сміх; і засміявся. І зі сміху Його постало небо, і сповнило собою всі простори. І не стало Богу місця на дереві. І розгнівався Він, і з гніву Його постав вогонь. І зайнялось дерево - воно могло горіти, і заплакав Бог - Він міг плакати.   Так з"явились земля, небо, вогонь і вода.

Координаты: 0 год; 0.4 кубика адреналина. Индекс удобочитаемости Флеша — 109, для младшеклассников.

7 k

2009-12-16

Читать миниатюру
Комментариев 2 последний 2010-10-22
К книге Страница автора

 Время потерянное (укр.)

Писательница: Дидыч Ждана Игоревна

Входит в цикл: “Рассказ”

Рассказ в сборнике: Авторский сборник рассказов

Аннотация

И город перестал быть серым. В одну ночь на улицах выросли деревья, на площадях - цветы, а птицы со всего мира слетелись петь для нас; а может, мне просто привиделось.

Случайный абзац

  Пам"ятаю, як це було.   Я стояла на терасі, бід буками. Годувала птахів.   Він підійшов, став поруч і стояв, поки я не повернулась до нього обличчям. Він був спокійний. Дивився прямо. Стояв і мовчав. Я відвернулася, але він не пішов. Я відчувала його присутність плечем, і боком, і навіть вухом - тепло, яке йшло від нього. Я витягла з кишені, тої, що з теплого боку, жменю проса і сипонула птахам. Птахи крутились навколо проса, похапливо, неуважно визбируючи, ковтаючи з піском. Він дивився. Потім простягнув руку - там лежали крихти хліба, сухі, злежані - простягнув руку... Птахи злетіли, забувши про просо. Закружляли над нами. А тоді на долоню йому сів один птах, другий... Птахи закружляли навколо нього, як метелики коло вогню, намагаючись торкнутися його бодай крилом. Я дивилася, і від жару, що йшов від нього, запашіли щоки, і вухо стало червоне, я прикрила його долонею. Захотілося стати птахом і злетіти.

Координаты: 0 год; 0.31 кубика адреналина. Индекс удобочитаемости Флеша — 97, для 11 лет (уровень 5-го класса).